померхнути

поме́рхнути

і померхти, -хне, док.

1》 Утратити яскравість, блиск (про джерело світла); потьмяніти.

|| Утратити блиск, свіжість; поблякнути.

|| Стати сумним, похмурим.

2》 перен. Стати невиразним, неясним, нечітким.

3》 перен. Утратити значення, важливість.

Значення в інших словниках

1. померхнути — поме́рхнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. померхнути — ПОМЕ́РХНУТИ і ПОМЕ́РХТИ, хну, хнеш, док. 1. Утратити яскравість, блиск (про джерело світла); потьмяніти. Схід спалахнув. І померхнули зорі останні (П.  Словник української мови у 20 томах
3. померхнути — СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. — ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ)...  Словник синонімів української мови
4. померхнути — ПОМЕ́РХНУТИ і ПОМЕ́РХТИ, хну, хнеш, док. 1. Утратити яскравість, блиск (про джерело світла); потьмяніти. Схід спалахнув. І померхнули зорі останні (Дор., Серед степу.., 1952, 18); // Утратити блиск, свіжість; поблякнути.  Словник української мови в 11 томах