помилятися —
Хибити, робити помилку, д. обмилитися, давати маху; (у кому) неправильно думати про; (у висновках) плутатися; (впізнаючи когось) переплутувати; док. ПОМИЛИТИСЯ, огрішитися, з. огулитися; (дверима) зайти не тими дверима, не в ті двері потрапити.
Словник синонімів Караванського
помилятися —
-яюся, -яєшся, недок., помилитися, -милюся, -милишся, док. 1》 Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. || тільки док., на що. Недорахуватися якої-небудь суми; недодати чи передати якусь суму. 2》 Неправильно робити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
помилятися —
ПОМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док. 1. Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Баба Зінька скінчила мотати пряжу й почала лічити чисниці та пасма, але помилялась (І.
Словник української мови у 20 томах
помилятися —
помили́тися / помиля́тися адре́сою. Звернутися не до того, до кого слід. — Ви бачите, що…— він на мить замовк, підшукуючи потрібні слова,— що ви трохи помилились адресою (О. Донченко).
Фразеологічний словник української мови
помилятися —
ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
помилятися —
ПОМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док. 1. Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Баба Зінька скінчила мотати пряжу й почала лічити чисниці та пасма, але помилялась (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
помилятися —
Помилятися, -ля́юся, -єшся сов. в. помилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Ном. № 5859.
Словник української мови Грінченка