помилятися

помиля́тися

-яюся, -яєшся, недок., помилитися, -милюся, -милишся, док.

1》 Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін.

|| тільки док., на що. Недорахуватися якої-небудь суми; недодати чи передати якусь суму.

2》 Неправильно робити що-небудь.

|| Неправильно думати, викривляючи істину.

|| також у кому. Створювати неправильну думку про когось.

|| Допускати неправильність у передбаченнях.

3》 Переплутувати що-небудь із чимсь однорідним або подібним.

|| Одну особу вважати за іншу, подібну чим-небудь до першої.

Значення в інших словниках

1. помилятися — помиля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помилятися — Хибити, робити помилку, д. обмилитися, давати маху; (у кому) неправильно думати про; (у висновках) плутатися; (впізнаючи когось) переплутувати; док. ПОМИЛИТИСЯ, огрішитися, з. огулитися; (дверима) зайти не тими дверима, не в ті двері потрапити.  Словник синонімів Караванського
3. помилятися — Помилитися, опростоволошуватися, прогадувати, промазувати, прораховуватися, прошибити, сплохувати (отут я сплохував), спотикатися (на чому), схибити, хибити, хибувати Фразеологічні синоніми: давати зівака; давати зівка; давати маху; давати промаху...  Словник синонімів Вусика
4. помилятися — ПОМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док. 1. Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Баба Зінька скінчила мотати пряжу й почала лічити чисниці та пасма, але помилялась (І.  Словник української мови у 20 томах
5. помилятися — помили́тися / помиля́тися адре́сою. Звернутися не до того, до кого слід. — Ви бачите, що…— він на мить замовк, підшукуючи потрібні слова,— що ви трохи помилились адресою (О. Донченко).  Фразеологічний словник української мови
6. помилятися — ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. помилятися — Помиля́тися, -ля́юся, -ля́єшся; помили́тися, -милю́ся, -ми́лишся, -ляться; помили́вшися  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. помилятися — ПОМИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОМИЛИ́ТИСЯ, милю́ся, ми́лишся, док. 1. Допускати неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Баба Зінька скінчила мотати пряжу й почала лічити чисниці та пасма, але помилялась (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. помилятися — Помилятися, -ля́юся, -єшся сов. в. помилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Ном. № 5859.  Словник української мови Грінченка