Значення в інших словниках
-
помужнілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до помужніти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
помужнілий —
ПОМУЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до помужні́ти. Наталка не могла одвести від нього [Яреська] очей. І свій, .. і в той же час якийсь страховитий [страховидний], помужнілий, в оцій кудлатій .. папасі (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
помужнілий —
ПОМУЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до помужні́ти. Наталка не могла одвести від нього очей. І свій,.. і в той же час якийсь страховитий [страховидний], помужнілий, в оцій кудлатій.. папасі (Гончар, II, 1959, 88).
Словник української мови в 11 томах