Орфографічний словник української мови

помужніти

помужні́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. помужніти — -ію, -ієш. Док. до мужніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помужніти — ПОМУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до мужні́ти. Десь серед зими приїхав був додому Лаврін. Витягнувся і завчасу помужнів (У. Самчук); Із виду помужнів [Черниш], постаршав (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. помужніти — ПОМУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до мужні́ти. Із виду помужнів [Черниш], постаршав (Гончар, III, 1959, 141).  Словник української мови в 11 томах