помужніти

помужні́ти

-ію, -ієш.

Док. до мужніти.

Значення в інших словниках

1. помужніти — помужні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помужніти — ПОМУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до мужні́ти. Десь серед зими приїхав був додому Лаврін. Витягнувся і завчасу помужнів (У. Самчук); Із виду помужнів [Черниш], постаршав (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. помужніти — ПОМУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до мужні́ти. Із виду помужнів [Черниш], постаршав (Гончар, III, 1959, 141).  Словник української мови в 11 томах