Орфографічний словник української мови

поналазити

понала́зити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поналазити — -ите, -зять і поналізати, -аєте, -ають, док. 1》 Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). || Проникнути куди-небудь у великій кількості або в багато місць (про сіно, сніг, пил і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поналазити — ПОНАЛА́ЗИТИ, ите, зять і ПОНАЛІЗА́ТИ, а́єте, а́ють, док. 1. Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). Бджоли поналазили їй і в пазуху, і в спідницю (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. поналазити — ПОНАЛА́ЗИТИ, ите, зять і ПОНАЛІЗА́ТИ, а́єте, а́ють, док. 1. Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). Бджоли поналазили їй і в пазуху, і в спідницю (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах