поналазити

понала́зити

-ите, -зять і поналізати, -аєте, -ають, док.

1》 Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.).

|| Проникнути куди-небудь у великій кількості або в багато місць (про сіно, сніг, пил і т. ін.).

2》 Прийти, прибути куди-небудь у великій кількості (несхвально).

|| Увійти до складу, стати членами певного колективу, організації і т. ін. (про багатьох).

Значення в інших словниках

1. поналазити — понала́зити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поналазити — ПОНАЛА́ЗИТИ, ите, зять і ПОНАЛІЗА́ТИ, а́єте, а́ють, док. 1. Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). Бджоли поналазили їй і в пазуху, і в спідницю (І.  Словник української мови у 20 томах
3. поналазити — ПОНАЛА́ЗИТИ, ите, зять і ПОНАЛІЗА́ТИ, а́єте, а́ють, док. 1. Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). Бджоли поналазили їй і в пазуху, і в спідницю (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах