Орфографічний словник української мови

понапорювати

понапо́рювати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. понапорювати — ПОНАПО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., чого, розм. Нарвати, назбирати чого-небудь багато, велику кількість. Діти понапорювали гороху повні пазухи (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
  2. понапорювати — Понапо́рювати, -рюємо, -єте гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять. Св. Л. 140.  Словник української мови Грінченка