Значення в інших словниках
-
понаставлюваний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаставлювати. || понаставлювано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
понаставлюваний —
ПОНАСТА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понаста́влювати. Присяжні урядники по маєтках понаставлювані шляхтою (Л. Яновська); // понаста́влювано, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
-
понаставлюваний —
ПОНАСТА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаста́влювати. Ті батюшки, що вчились в академії й були понаставлювані на парафії митрополитом, встоювали [стояли] за накидку плати на треби (Н.-Лев., III, 1956, 166).
Словник української мови в 11 томах