понаставлюваний

понаста́влюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понаставлювати.

|| понаставлювано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. понаставлюваний — понаста́влюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понаставлюваний — ПОНАСТА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понаста́влювати. Присяжні урядники по маєтках понаставлювані шляхтою (Л. Яновська); // понаста́влювано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. понаставлюваний — ПОНАСТА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаста́влювати. Ті батюшки, що вчились в академії й були понаставлювані на парафії митрополитом, встоювали [стояли] за накидку плати на треби (Н.-Лев., III, 1956, 166).  Словник української мови в 11 томах