понаставлюваний

ПОНАСТА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаста́влювати.

Ті батюшки, що вчились в академії й були понаставлювані на парафії митрополитом, встоювали [стояли] за накидку плати на треби (Н.-Лев., III, 1956, 166).

Значення в інших словниках

1. понаставлюваний — понаста́влюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понаставлюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаставлювати. || понаставлювано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаставлюваний — ПОНАСТА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понаста́влювати. Присяжні урядники по маєтках понаставлювані шляхтою (Л. Яновська); // понаста́влювано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах