понаставлений

ПОНАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що понаста́влюваний.

А там серед двору столи понаставлені, понакривані (Ів., Укр.. казки, 1950, 182);

// понаста́влено, безос. присудк. сл.

На ослонах, на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння — горщиків, мисок, ложок (Коцюб., І, 1955, 64).

Значення в інших словниках

1. понаставлений — понаста́влений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. понаставлений — -а, -е, рідко. Те саме, що понаставлюваний. || понаставлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаставлений — ПОНАСТА́ВЛЕНИЙ див. понаста́вляний.  Словник української мови у 20 томах