понаставлений

ПОНАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що понаста́влюваний.

А там серед двору столи понаставлені, понакривані (Ів., Укр.. казки, 1950, 182);

// понаста́влено, безос. присудк. сл.

На ослонах, на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння — горщиків, мисок, ложок (Коцюб., І, 1955, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаставлений — понаста́влений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. понаставлений — -а, -е, рідко. Те саме, що понаставлюваний. || понаставлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаставлений — ПОНАСТА́ВЛЕНИЙ див. понаста́вляний. Словник української мови у 20 томах