Орфографічний словник української мови

понатруджувати

понатру́джувати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. понатруджувати — ПОНАТРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Тривалою, важкою дією або працею натомити, натрудити до болісного стану все тіло або окремий його орган. Понатруджували, понатирали діти ноги поки дійшли до міста (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. понатруджувати — Понатруджувати, -джую, -єш гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка