понатруджувати —
понатру́джувати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
понатруджувати —
ПОНАТРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Тривалою, важкою дією або працею натомити, натрудити до болісного стану все тіло або окремий його орган. Понатруджували, понатирали діти ноги поки дійшли до міста (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах