Орфографічний словник української мови

поночувати

поночува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поночувати — -ую, -уєш, док. 1》 Переночувати де-небудь. 2》 Ночувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поночувати — ПОНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Переночувати де-небудь кілька разів. [Економ:] Гість до нас заїхав із губернії, прохає поночувати (С. Васильченко). 2. Побути, перебути якийсь час з відпочинком десь, у когось.  Словник української мови у 20 томах
  3. поночувати — ПОНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Переночувати де-небудь. [Економ:] Гість до нас заїхав із губернії, прохає поночувати.., почувши, що в Галузинцях розбій, далі їхати побоявся, завернув до нас (Вас., III, 1960, 196). 2. Ночувати якийсь час.  Словник української мови в 11 томах