Значення в інших словниках
-
поночіти —
див. <�ВЕЧОРІТИ>.
Словник синонімів Караванського
-
поночіти —
див. смеркати
Словник синонімів Вусика
-
поночіти —
-іє, недок., безос., розм. Темнішати з наступанням ночі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поночіти —
ПОНОЧІ́ТИ, і́є, недок., безос., розм. Темнішати з настанням ночі. Я ліг коло куреня й не зоглядівся, як смеркало й поночіло, як зорі висипались на небі (І.
Словник української мови у 20 томах
-
поночіти —
СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм.
Словник синонімів української мови
-
поночіти —
Поночі́ти, -чі́є, -чі́ло
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
поночіти —
ПОНОЧІ́ТИ, і́є, недок., безос., розм. Темнішати з наступанням ночі. Я ліг коло куреня й не зоглядівся, як смеркало й поночіло, як зорі висипались на небі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
поночіти —
Поночіти, -чіє гл. безл. Темнѣть вечеромъ. Уже стало поночіти, як ми рушили додому. Волч. у. Хай ще більш поночіє. Мнж. 190.
Словник української мови Грінченка