попахкувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Пахкати час від часу. 2》 перех. і неперех., чим. Пахкаючи, палити люльку, цигарку і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
попахкувати —
ПОПА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Пахкати час від часу. Тихо попахкувала пухка прохолодна пилюка під гарячими ногами (О. Гончар); Одноманітно, немов рахуючи краплі, попахкував десь нафтовий двигун (С. Скляренко). 2. що, чим.
Словник української мови у 20 томах
попахкувати —
I. КУРИ́ТИ що і без додатка (цигарку, люльку тощо), ПАЛИ́ТИ, СМАЛИ́ТИ розм.; КАДИ́ТИ чим і без додатка, ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) чим і без додатка, розм. (часто, довго, з азартом); ПОКУ́РЮВАТИ розм., РОЗКУ́РЮВАТИ розм., ПОПА́ХКУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
попахкувати —
ПОПА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Пахкати час від часу. Тихо попахкувала пухка прохолодна пилюка під гарячими ногами (Гончар, Таврія, 1952, 368); Одноманітно, немов рахуючи краплі, попахкував десь нафтовий двигун (Скл., Хазяїни, 1958, 37).
Словник української мови в 11 томах