Орфографічний словник української мови

попелюшка

попелю́шка 1

іменник жіночого роду, істота

казковий персонаж

попелю́шка 2

іменник жіночого роду, істота

жайворонок

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попелюшка — I -и, ж. Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім'ї. II -и, ж. Зменш.-пестл. до попелюха II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попелюшка — ПОПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім'ї.  Словник української мови у 20 томах
  3. попелюшка — ПОПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім’ї.  Словник української мови в 11 томах