Великий тлумачний словник сучасної мови

попелюшка

попелю́шка

I -и, ж.

Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім'ї.

II -и, ж.

Зменш.-пестл. до попелюха II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попелюшка — попелю́шка 1 іменник жіночого роду, істота казковий персонаж попелю́шка 2 іменник жіночого роду, істота жайворонок  Орфографічний словник української мови
  2. попелюшка — ПОПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім'ї.  Словник української мови у 20 томах
  3. попелюшка — ПОПЕЛЮ́ШКА¹, и, ж. Казковий персонаж доброї, слухняної нерідної дочки, яка виконує всю чорну роботу і не користується ніякими правами члена сім’ї.  Словник української мови в 11 томах