попенко

попе́нко

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. попенко — -а, ч., розм. Син попа; попович.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. попенко — ПОПЕ́НКО, а, ч., розм. Син попа. Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний, і говорив так грубо, а лаявся ще гірше...  Словник української мови у 20 томах
3. попенко — ПОПЕ́НКО, а, ч., розм. Син попа. Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний, і говорив так грубо, а лаявся ще гірше… (Мирний, III, 1954, 158); Попенко з сусідньої волості родом...  Словник української мови в 11 томах