попенко
попе́нко
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попенко — -а, ч., розм. Син попа; попович. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попенко — ПОПЕ́НКО, а, ч., розм. Син попа. Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний, і говорив так грубо, а лаявся ще гірше... Словник української мови у 20 томах
- попенко — ПОПЕ́НКО, а, ч., розм. Син попа. Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний, і говорив так грубо, а лаявся ще гірше… (Мирний, III, 1954, 158); Попенко з сусідньої волості родом... Словник української мови в 11 томах