попенко
попе́нко
-а, ч., розм.
Син попа; попович.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попенко — попе́нко іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- попенко — ПОПЕ́НКО, а, ч., розм. Син попа. Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний, і говорив так грубо, а лаявся ще гірше... Словник української мови у 20 томах
- попенко — ПОПЕ́НКО, а, ч., розм. Син попа. Доводилося бачити їй і попенка; панич, а лице у плямах, голова закустрана, сам засмоктаний, і говорив так грубо, а лаявся ще гірше… (Мирний, III, 1954, 158); Попенко з сусідньої волості родом... Словник української мови в 11 томах