Орфографічний словник української мови

попихкування

попи́хкування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попихкування — -я, с. Дія за знач. попихкувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попихкування — ПОПИ́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́хкувати і звуки, утворювані цією дією. Крізь розбите вікно вривалося попихкування й короткі гудки паровоза (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
  3. попихкування — ПОПИ́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́хкувати і звуки, утворювані цією дією. Крізь розбите вікно вривалося попихкування й короткі гудки паровоза (Шовк., Інженери, 1956, 371).  Словник української мови в 11 томах