попихкування

ПОПИ́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́хкувати і звуки, утворювані цією дією.

Крізь розбите вікно вривалося попихкування й короткі гудки паровоза (Шовк., Інженери, 1956, 371).

Значення в інших словниках

1. попихкування — попи́хкування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. попихкування — -я, с. Дія за знач. попихкувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попихкування — ПОПИ́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. попи́хкувати і звуки, утворювані цією дією. Крізь розбите вікно вривалося попихкування й короткі гудки паровоза (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах