попище —
ПОПИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до піп. – Але коли б ти знала моє горе: в залу приперся заросянський попище та ще й з сином (І. Нечуй-Левицький); Якби перехопив хто погляди, що їх кидав на владику цей рудий попище, зразу зрозумів би, яким чортом дихає цей божий слуга (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
попище —
ПОПИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до піп. — Але коли б ти знала моє горе: в залу приперся заросянський попище та ще й з сином (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах