1. Орфографічний словник української мови

попище

попи́ще

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попище — ПОПИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до піп. – Але коли б ти знала моє горе: в залу приперся заросянський попище та ще й з сином (І. Нечуй-Левицький); Якби перехопив хто погляди, що їх кидав на владику цей рудий попище, зразу зрозумів би, яким чортом дихає цей божий слуга (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  2. попище — ПОПИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до піп. — Але коли б ти знала моє горе: в залу приперся заросянський попище та ще й з сином (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах