поповненець

попо́вненець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. поповненець — -нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поповненець — ПОПО́ВНЕНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення. Один кадровик, здається, вартий був трьох поповненців, так цінувалась тепер людина по її вмінню тримати зброю (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. поповненець — ПОПО́ВНЕНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення. Один кадровик, здається, вартий був трьох поповненців, так цінувалась тепер людина по її вмінню тримати зброю (Гончар, Людина.., 1960, 106).  Словник української мови в 11 томах