Великий тлумачний словник сучасної мови

поповненець

попо́вненець

-нця, ч., розм.

Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поповненець — попо́вненець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поповненець — ПОПО́ВНЕНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення. Один кадровик, здається, вартий був трьох поповненців, так цінувалась тепер людина по її вмінню тримати зброю (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. поповненець — ПОПО́ВНЕНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення. Один кадровик, здається, вартий був трьох поповненців, так цінувалась тепер людина по її вмінню тримати зброю (Гончар, Людина.., 1960, 106).  Словник української мови в 11 томах