поповненець

ПОПО́ВНЕНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення.

Один кадровик, здається, вартий був трьох поповненців, так цінувалась тепер людина по її вмінню тримати зброю (Гончар, Людина.., 1960, 106).

Значення в інших словниках

1. поповненець — попо́вненець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. поповненець — -нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поповненець — ПОПО́ВНЕНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто прибув у військову частину у складі поповнення. Один кадровик, здається, вартий був трьох поповненців, так цінувалась тепер людина по її вмінню тримати зброю (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах