Значення в інших словниках
-
попровірчуваний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попровірчувати. || попровірчувано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
попровірчуваний —
ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попрові́рчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Б. Грінченко).
Словник української мови у 20 томах
-
попровірчуваний —
ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попрові́рчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Гр., І, 1963, 369).
Словник української мови в 11 томах