попровірчуваний

ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попрові́рчувати.

Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Гр., І, 1963, 369).

Значення в інших словниках

1. попровірчуваний — попрові́рчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. попровірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попровірчувати. || попровірчувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попровірчуваний — ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попрові́рчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах