1. Словник української мови в 11 томах

попровірчуваний

ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попрові́рчувати.

Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Гр., І, 1963, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попровірчуваний — попрові́рчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попровірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попровірчувати. || попровірчувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попровірчуваний — ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попрові́рчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах