1. Орфографічний словник української мови

попровірчуваний

попрові́рчуваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попровірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до попровірчувати. || попровірчувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попровірчуваний — ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попрові́рчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  3. попровірчуваний — ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попрові́рчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Гр., І, 1963, 369). Словник української мови в 11 томах