1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попровірчуваний

попрові́рчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до попровірчувати.

|| попровірчувано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попровірчуваний — попрові́рчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попровірчуваний — ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попрові́рчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  3. попровірчуваний — ПОПРОВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попрові́рчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Гр., І, 1963, 369). Словник української мови в 11 томах