Значення в інших словниках
-
попутати —
-аю, -аєш, док., перех. 1》 Зв'язати, стягнути путами ноги коня (передні з однією задньою або тільки передні); стриножити. 2》 розм., рідко. Те саме, що поплутати. Біс попутав — про несвідомо зроблену недоречність, негативний вчинок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
попутати —
ПОПУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Зв'язати, стягнути путами ноги коня (передні з однією задньою або тільки передні); стриножити. [Трубай:] Попутай коней, най пасуться! Збрую І сідла поздіймай! (І. Франко); Спустилися [опришки] десь у лісок, попутали коні, полягали (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
-
попутати —
лихи́й (рідше нечи́стий, ді́дько і т.ін.) попу́тав кого і без додатка. Хто-небудь зробив щось погане, допустив помилку, не передбачивши небажаного результату; піддався спокусі. Гуменя того монастиря, де я була, казала: зробила ти гріх тяжкий ..
Фразеологічний словник української мови
-
попутати —
ПОПУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Зв’язати, стягнути путами ноги коня (передні з однією задньою або тільки передні); стриножити. [Т р у б а й:] Попутай коней, най пасуться! Збрую І сідла поздіймай! (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
попутати —
Попутати, -таю, -єш гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. І. 269.
Словник української мови Грінченка