попутати
ПОПУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що.
Зв'язати, стягнути путами ноги коня (передні з однією задньою або тільки передні); стриножити.
[Трубай:] Попутай коней, най пасуться! Збрую І сідла поздіймай! (І. Франко);
Спустилися [опришки] десь у лісок, попутали коні, полягали (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)