Орфографічний словник української мови

попутно

попу́тно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попутно — Присл. до попутний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попутно — Побіжно, водночас, разом  Словник чужослів Павло Штепа
  3. попутно — ПОПУ́ТНО. Присл. до попу́тний. Розвідники йшли на галопі, попутно з променем, по віхах сонця – вперед, вперед... (О. Гончар); Попутно він взявся доставити з Долини Рошкевичам пошту (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
  4. попутно — ПОПУ́ТНО. Присл. до попу́тний. Розвідники йшли на галопі, попутно з променем, по віхах сонця — вперед, вперед… (Гончар, III, 1959, 434); Попутно він взявся доставити з Долини Рошкевичам пошту (Кол., Терен.., 1959, 329).  Словник української мови в 11 томах