попутно
ПОПУ́ТНО.
Присл. до попу́тний.
Розвідники йшли на галопі, попутно з променем, по віхах сонця – вперед, вперед... (О. Гончар);
Попутно він взявся доставити з Долини Рошкевичам пошту (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)ПОПУ́ТНО.
Присл. до попу́тний.
Розвідники йшли на галопі, попутно з променем, по віхах сонця – вперед, вперед... (О. Гончар);
Попутно він взявся доставити з Долини Рошкевичам пошту (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)