Орфографічний словник української мови

попідтикуваний

попідти́куваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попідтикуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попідтикати. || попідтикувано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попідтикуваний — ПОПІДТИ́КУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до попідтика́ти. 2. у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох). Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
  3. попідтикуваний — ПОПІДТИ́КУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до попідтика́ти. 2. у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох). Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Л. Янов., І, 1959, 237).  Словник української мови в 11 томах