попідтикуваний
попідти́куваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попідтикати.
|| попідтикувано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох).
Великий тлумачний словник сучасної української мовипопідти́куваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попідтикати.
|| попідтикувано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох).
Великий тлумачний словник сучасної української мови