попідтикуваний
ПОПІДТИ́КУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до попідтика́ти.
2. у знач. прикм. Який підтикався (про багатьох).
Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Л. Янов., І, 1959, 237).
Словник української мови (СУМ-11)