пориватися — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

пориватися — 1. (- стосунки) уриватися, припинятися, перериватися; 2. (вперед) линути, рватися, кидатися; (до чого) прагнути; (вгору) тягтися, (- дерева — ще) виганяти|ся|; (у путах) борсатися; (- вітер) віяти, дути; (з душі) вириватися; (діяти) намагатися... Словник синонімів Караванського
пориватися — див. збиратися Словник синонімів Вусика
пориватися — I -ається, недок., порватися, -веться, док. 1》 перев. док. Порушитися, припинитися (про зв'язки, стосунки і т. ін.). 2》 перен. Раптово припинятися, перериватися (про дію, стан або перебіг, розвиток чогось). 3》 тільки недок. Пас. до поривати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
пориватися — ПОРИВА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., ПОРВА́ТИСЯ, ве́ться, док. 1. перев. док. Порушитися, припинитися (про зв'язки, стосунки і т. ін.). – Образиться? Покірно прошу... Не треба мені з ним ніяких зносин... – Та зносини не порвалися (М. Словник української мови у 20 томах
пориватися — душа́ порива́ється чия, до кого—чого, куди і без додатка. Хто-небудь відчуває нестримний потяг, прагнення до кого-, чого-небудь, бажання чогось. Фразеологічний словник української мови
пориватися — ПРИПИНИ́ТИСЯ (перестати відбуватися, здійснюватися, часто тимчасово), ПЕРЕПИНИ́ТИСЯ, ПЕРЕРВА́ТИСЯ, СТА́ТИ, ОБІРВА́ТИСЯ, УГА́СНУТИ (ВГА́СНУТИ), УЩУ́ХНУТИ (ВЩУ́ХНУТИ), ЗАВМЕ́РТИ, КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАПИНИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
пориватися — ПОРИВА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., ПОРВА́ТИСЯ, ве́ться, док. 1. перев. док. Порушитися, припинитися (про зв’язки, стосунки і т. ін.). — Образиться? Покірно прошу… Не треба мені з ним ніяких зносин… — Та зносини не порвалися (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
пориватися — Порива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Г. Барв. 280. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. МВ. І. 29. Словник української мови Грінченка