пориватися
душа́ порива́ється чия, до кого—чого, куди і без додатка. Хто-небудь відчуває нестримний потяг, прагнення до кого-, чого-небудь, бажання чогось. Опущені з полудрабка босі ноги самі ворушились під стеливо далеких дівочих пісень, а душа поривалась до них, бажаючи співати (М. Стельмах); Душа його звідусіль поривалась саме сюди (в село), саме тут завжди знаходила затишок, дружбу, любов (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови