Орфографічний словник української мови

поривний

пори́вний

прикметник

поривни́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поривний — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
  2. поривний — -а, -е. 1》 Який дме нерівномірно, поривами, раптово збільшуючи силу й швидкість (про вітер). || Дуже швидкий, стрімкий, навальний (про рух, процес і т. ін.). 2》 Різкий, рвучкий (про рух, жест і т. ін.). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поривний — ПОРИВНИ́Й, а́, е́. 1. лінгв. Такий, при вимові якого відбувається змичка артикулюючих органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). В українській мові переважають щілинні і проривні фонеми при відносно значній кількості африкат (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  4. поривний — ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. поривний — ПОРИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який дме нерівномірно, поривами, раптово збільшуючи силу й швидкість (про вітер). В кімнату залетів поривний вихор, скуйовдив на Савченковій голові волосся, підняв на столі папери, розсіяв по підлозі, завертів ними по кімнаті (Збан.  Словник української мови в 11 томах