поривний

пори́вний

-а, -е.

1》 Який дме нерівномірно, поривами, раптово збільшуючи силу й швидкість (про вітер).

|| Дуже швидкий, стрімкий, навальний (про рух, процес і т. ін.).

2》 Різкий, рвучкий (про рух, жест і т. ін.).

3》 перен. Схильний до захоплення, до бурхливого вияву своїх почуттів (про вдачу людини).

|| Який виявляється бурхливо (про почуття). Поривна ніжність.

|| Збуджений, схвильований чим-небудь; який виражає збудження, захоплення, схвильованість і т. ін.

Значення в інших словниках

1. поривний — пори́вний прикметник поривни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поривний — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. поривний — ПОРИВНИ́Й, а́, е́. 1. лінгв. Такий, при вимові якого відбувається змичка артикулюючих органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). В українській мові переважають щілинні і проривні фонеми при відносно значній кількості африкат (з наук.  Словник української мови у 20 томах
4. поривний — ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. поривний — ПОРИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який дме нерівномірно, поривами, раптово збільшуючи силу й швидкість (про вітер). В кімнату залетів поривний вихор, скуйовдив на Савченковій голові волосся, підняв на столі папери, розсіяв по підлозі, завертів ними по кімнаті (Збан.  Словник української мови в 11 томах