Орфографічний словник української мови

порубаний

пору́баний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порубаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порубати 1-3). || порубано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порубаний — ПОРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поруба́ти 1–3. Несуть пани єсаули [осавули] Козацькую збрую: Литий панцер порубаний, Шаблю золотую (Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. порубаний — ПОРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поруба́ти 1-3. Несуть пани єсаули Козацькую збрую: Литий панцер порубаний, Шаблю золотую (Шевч.  Словник української мови в 11 томах