порубаний

Значення в інших словниках

1. порубаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порубати 1-3). || порубано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. порубаний — ПОРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поруба́ти 1–3. Несуть пани єсаули [осавули] Козацькую збрую: Литий панцер порубаний, Шаблю золотую (Т. Словник української мови у 20 томах
3. порубаний — ПОРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поруба́ти 1-3. Несуть пани єсаули Козацькую збрую: Литий панцер порубаний, Шаблю золотую (Шевч. Словник української мови в 11 томах