Поруб

По́руб

прізвище

населений пункт в Україні

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

по́руб

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поруб — -у, ч. 1》 Рубання лісу, дерев; вирубування. 2》 Місце, ділянка, де вирубано ліс. 3》 рідко. Слід від рубання. || Заподіяна шаблею рана. 4》 заст. В'язниця, тюрма. || Погріб, що служить в'язницею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поруб — ПО́РУБ, у, ч. 1. Рубання лісу, дерев; вирубування. Це дрова і тріски ще вогкі, – вчорашнього порубу (Сл. Б. Грінченка); У гірських районах треба насамперед вести правильне лісове господарство... Словник української мови у 20 томах
  3. поруб — ВИРУ́БУВАННЯ (лісу, дерев), ВИ́РУБ, РУБА́ННЯ, ПО́РУБ, ВИ́РУБКА рідше, ПОРУ́БКА рідше. Вирубування лісів без усякого господарського розрахунку згубно позначилося на стані річок України (з журналу); Це був ліс старий,.. Словник синонімів української мови
  4. поруб — ПО́РУБ, у, ч. 1. Рубання лісу, дерев; вирубування. Це дрова і тріски ще вогкі, — вчорашнього порубу (Сл. Гр.); У гірських районах треба насамперед вести правильне лісове господарство, не допускати суцільних і літніх порубів на крутих схилах (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  5. поруб — Невисокий підкліт під дерев'яною будівлею (синонім — підруб). Архітектура і монументальне мистецтво
  6. поруб — Поруб, -бу м. 1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу. Рк. Левиц. 2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським. К. МБ. X. 13. Словник української мови Грінченка